Віталій Білоножко Синя даль

Текст песни "Віталій Білоножко — Синя даль"

Нам 17 було - в серці вітром збентежені струни.
Нам 17 було - було літо, як ми, молоде.
На 17 було - було море і сонце, і дюни
Золоті-золоті, як волосся твоє золоте.

Нам 17 було - ми дивилися щастю увічі,
Відкриваючи в них все нові, невідомі сонця.
І здавалося нам синє море безмежним і вічним,
І здавалося нам, що любові не буде кінця.

Приспів:
О синя даль, блакитна даль,
Безмежна даль мого кохання.
В очах сонця, в серцях печаль.
О синя даль, безмежна даль.

Нам 17 було - наші дні, наче чайки, летіли.
Нам 17 було і усе нам було до снаги.
Нам 17 було - ми не знали і знать не хотіли,
Що у моря кохання, на жаль, є свої береги.

Приспів.

...море, я приходжу до тебе, щоб почути твої волторни і скрипки, і мені здається, що, як із вирію птахи, до мене повертаються юність і перша любов.

Приспів.