Буття Катерино, відчини но

Текст песни "Буття — Катерино, відчини но"

Захотілось бабі вранці та й натерти маку, Відірвався макогон, вдарив діда в спину.

Приспів:
Катерино, відчини-но, Катерино встань-но Да й но їсти, да й но пити, як то буде файно! Катерина відчинила, Катерина встала, Дала-м їсти, дала-м пити, ще й поцілувала!

Ішла баба через кладку, та й задерла ногу, А дід думав, що капличка, помолився Богу.

Причесався, прилизався, в білі штани вбрався, Прийшов козак до дівчини, на порозі всівся,

Ой місяцю, місяченьку, місяцю-круглянку. Не світи нікому в вічі, а світи у спину.

Ійшов гуцул з полонини, а гуцулка з бані, Посідали край дороги, зробили сніданнє.

Що то було за сніданнє, не було що їсти: Виліз гуцул на смереку, та й не може злізти...

Приїзджали тракторами гуцула знімати, Гуцул сидит, гірко плаче, не хоче злізати.

Сидить заєць на стернині та й штани латає, Стерня йому плечі коле, він ся посуває.

Парубочок як дубочок, парубоцька міна, А як візьме дівку в танець — дівці по коліна.

Парубочок як дубочок, парубоцька міна, В ролі люлька, в носі булька, по бороді слина.

Я Михайло, ти Михайло, оба ми Михайли, Полягаймо край дороги, наче поздихаймо,

Полягаймо край дороги, наче поздихаймо, А як трактор переїде, тогди повставаймо!

Ти Микола, я Микола, оба ми Миколи, Тебе били коло церкви, мене коло школи,

Тебе били коло церкви, що ти пив горілку, Мене били коло школи за хорошу дівку.

Я ніколи ся не женю, тілько в листопаді, Візьму собі таку жінку, що широка в плечах.

А я люблю тую дівку, що рано вставає, Волося ся пошкрябає, та й знову лягає.

Тече річка невеличка, а у річці раки, Присувайсь до мене ближче, притулю до серця.

Я до тої Катерини не піду ніколи, Бо до неї хлопці ходят як дітки до школи.