Ігор Бучко Гайовий

Текст песни "Ігор Бучко — Гайовий"

Ішов відважний гайовий до лісу темного,
Ішов відважний гайовий до лісу темного,
За ним ішла дівчинонька,
Така гарна, як зіронька,
Він взяв її за рученьку, до лісу проводив.

На зустріч їм серна бігла стежкою по-під ліс,
На зустріч їм серна бігла стежкою по-під ліс,
Він виміряв, він вистрілив,
В саме серце її вцілив,
Ой темна ніч тоді була, як він її убив.

Пішов відважний гайовий дивитись, що він вбив,
Пішов відважний гайовий дивитись, що він вбив,
Його мила в крові лежить,
Останнє слово говорить:
Ой, милий мій, що ж наробив, що я вмирати мушу.

Набив відважний гайовий рушницю знов свою,
Набив відважний гайовий рушницю знов свою,
Він виміряв, він вистрілив,
В саме серце собі вцілив.
Ой темна ніч тоді була, як він себе убив.

А соловейко на калині сумно щебетав,
А соловейко на калині сумно щебетав,
Він бачив все і розказав,
Як милий з милою прощався,
А темна ніч тоді була, як він з нею прощався.